Блоги

06 Червня 2020
Хто втамує кадровий голод президента Зеленського?
4 червня Верховна Рада призначила новим міністром культури і інформаційної політики екскерівника телеканалу "1+1" Олександра Ткаченка, а віцепрем'єром з питань європейської інтеграції - Ольгу Стефанішину.

Таким чином кадровий голод, на який два тижні тому публічно скаржився Володимир Зеленський, тимчасово було вгамовано. Але ці призначення нічого кардинально не змінюють у кадровій політиці держави. Турбулентність, у якій перебуває от уже другий склад уряду президента Зеленського, буде тільки посилюватися. Лава запасних у "слуг народу" коротка, і це перетворює нинішню команду на закрите акціонерне товариство.

Крах проєкту LIFT

Рік тому команда Зеленського з помпою презентувала проект LIFT, метою якого було привести у владу нові кадри, здатні змінити країну. Щоправда, перший експеримент з набору нових облич для участі в парламентських виборах в команді "Слуги народу" виявився не зовсім вдалим. У Раду потрапили люди, відверто слабкі й непідготовлені до роботи у вищому законодавчому органі країни. Вони ж покірно проголосували й за перший уряд "Слуг народу", який пропрацював усього півроку.

Кадрового дива за рік президентства Зеленського так і не сталося. Соціальний ліфт "слуг" виявився не таким вже й новим: стороннім пасажирам сісти в нього дуже важко. Проблему з новими обличчями не розв'язав і прихід до влади вірних 30 представників студії "Квартал 95". Спроби команди Зеленського провести косметичні зміни уряду - перетворення його в "опен спейс" і скорочення з 19 до 15 числа міністерств - теж успіху не мали. Після об'єднання урядових структур почався їх поділ. За рік - другий прем'єр-міністр, тричі поміняли міністрів охорони здоров'я і фінансів. Третій місяць шукають нових глав міносвіти та мінпаливенерго.

Скарги Зеленського на кадровий голод - свідчення не тільки провалу програми LIFT. Це відсутність в державі кадрової політики як такої. Спроби президента оточити себе відданими й зручними людьми вже дали негативні результати для країни. Один з них - формування в березні 2020 року уряду Дениса Шмигаля з людей, наближених до тих чи інших олігархів. Обіцянки Зеленського назавжди покінчити з впливом фінансово-промислових груп на владу в результаті так і залишилися всього лише обіцянками. Уряд Шмигаля виявився урядом олігархічного консенсусу.

"1+1+1"

Прихід в уряд колишнього народного депутата України і ексгенерального продюсера телеканалу "1+1" Олександра Ткаченка значно посилить позиції Ігоря Коломойського в уряді Дениса Шмигаля. І як би новопризначений глава міністерства культури і інформаційної політики не заперечував вплив на нього одіозного олігарха, очевидним є той факт, що саме цей дует доклав максимум зусиль для перемоги Зеленського на президентських виборах 2019 року. Без існування трикутника Коломойський-Зеленський-Ткаченко художній керівник студії "Квартал 95" навряд чи був би на чолі української держави.

За плечима Ткаченка - блискуча журналістська кар'єра: на зорі української незалежності він був популярним в країні телеведучим. Його програма "Післямова" мала дуже високі рейтинги і впливала на події в українській політиці. Останні десять років він керував телеканалом "1+1". За цей час в мережі не один раз з'являлися фрагменти телефонних розмов з голосами, схожими на голоси Ткаченка і Коломойського. У них екс-генеральний продюсер виглядав, м'яко кажучи, не в найкращому світлі.

Звичайно, можна нескінченно сперечатися з приводу того, чи має новий глава мінкульту відношення безпосередньо до культури. Але от чого у нього не відняти - так це досвіду в ЗМІ. Якою буде інформаційна політика України за часів міністра Ткаченка, поки що важко сказати. Його попередник Володимир Бородянський робив недружні випади в сторону мас-медіа, пропонуючи посилити контроль держави над ЗМІ і журналістами. Навряд чи Ткаченко піде тим же шляхом. У публічних заявах він окреслив своє завдання так: з вченими продовжити дискусію на теми мови, віри та історії - досить непрості для українського суспільства. Правда, викликає великий сумнів, що Ткаченко зможе домогтися компромісу. Особливо, якщо на його дії впливатимуть президент Зеленський і олігарх Коломойський.

Перестановка доданків

Звільнений 4 червня з посади віце-прем'єра з питань євроінтеграції Вадим Пристайко - один з небагатьох, хто за останній рік побував у двох урядах - Олексія Гончарука та Дениса Шмигаля. У серпні 2019 року кадровий дипломат був призначений міністром закордонних справ, а в березні 2020- го - заступником голови уряду. Але своїм досвідом він так і не зміг скористатися. В умовах посилення позицій голови Офісу президента України Андрія Єрмака, який почав приміряти на себе роль головного дипломата країни, для Пристайка, що пройшов шлях від посла України в Канаді до міністра закордонних справ, місця в уряді не виявилося. Замість нього в кабмін прийшла Ольга Стефанішина, що має куди більш скромний досвід роботи.

Історія з Вадимом Пристайком продемонструвала, що за нинішньої конфігурації влади від перестановки доданків в уряді сума не змінюється. Команда Зеленського може хоч кожен місяць міняти міністрів і віцепрем'єрів. Але в той час, коли глава держави скаржиться на кадровий голод в уряді, він дозволяє висуванцям олігархів і свого найближчого оточення фактично керувати державою, розподіляючи сфери впливу, а значить, і фінансові потоки.

І це триватиме доти, доки президенту дозволяє його рейтинг. Усі ці паралельні кабміни, "тіньові" міністри і тому подібне зникнуть швидко, якщо їх існування загрожуватиме політичному майбутньому Зеленського. І от тоді Володимиру Олександровичу доведеться вгамовувати справжній, а не удаваний кадровий голод. Адже за дії або бездіяльність уряду відповідати йому, а не Віктору Пінчуку, Рінату Ахметову, Ігорю Коломойському або Андрію Єрмаку, який останнім часом, схоже, уявив себе віцепрезидентом України.

Deutsche Welle

Нові досьє

Карпін Юрій Володимирович. ДОСЬЄ

Хто такий Сергій Сивохо?

Володимир Зеленський: Якщо не закінчу війну, потрібна інша людина

Хто такий Дмитро Разумков?

Лозовський Тарас Андрійович

Хто така Олена Зеленська?

Уруський Олег. ДОСЬЄ

Мусаєв Халід. ДОСЬЄ

Марина Ставнійчук: “Я розмовляла не з рядовим аграрником, а з людиною державного рівня”

Шмигаль Денис. 10 фактів із життя прем'єр-міністра України

Реклама

Партнери