Блоги

22 Листопада 2020
Україна провалила підготовку до другої хвилі коронавірусу
Україна щодня б'є рекорди за кількістю нових хворих на COVID-19, за останній місяць їх стало втричі більше. Тільки за 19 листопада зареєстровано 14,5 тисячі випадків зараження коронавірусом

Демонстративне ігнорування карантину українськими політиками й пересічними громадянами, незграбні дії МОЗ, масштабне будівництво доріг під час пандемії привели країну до так званого "карантину вихідного дня".

Самі представники вищого українського керівництва також виявилися безсилі перед пандемією - одночасно коронавірус діагностували в президента, глави його Офісу, трьох міністрів, спікера парламенту та його першого заступника.

Гроші на медицину - в асфальті

Сім місяців тому Верховна Рада створила спеціальний фонд з боротьби з коронавірусом. 64,5 мільярда гривень мали піти на стимулювання економіки, охорону здоров'я, закупівлю медтехніки, лікарських препаратів, на соціальний захист українців і субвенції місцевим бюджетам для забезпечення лікарень киснем тощо.

Але виявилося, що за станом на 6 листопада більшість витрачених 39 мільярдів гривень пішла на... ремонт доріг. Так, транспортна інфраструктура України вимагає величезних вкладень, а якість вітчизняних доріг залишає бажати кращого. З цим навряд чи хтось сперечатиметься. Але чи варто було в цей непростий період акцент робити виключно на дорожньому будівництві - велике питання.

Тоді, коли країна мала б готуватися до другої хвилі коронавірусу й думати про медицину, президент та його команда розгортали проєкт "Велике будівництво". Зеленський особисто інспектував, як робітники укладають асфальт по всій країні, виступаючи при цьому в ролі VIP-агітатора партії "Слуга народу".

Главі держави потрібні були перемоги. Грандіозні, масштабні, величні. При цьому, як стверджує ексміністр фінансів, колишній радник глава Офісу президента Ігор Уманський, в тендерах на будівництво доріг брали участь виключно "свої" компанії, які потім перепродували підряди з дисконтом в 30-40 відсотків. Простіше кажучи, на "Великому будівництві" заробляли близькі до команди Зеленського люди. І всім, звичайно ж, було не до коронавірусу.

У результаті другу хвилю COVID-19 більшість українських лікарень зустріла так само, як і першу: з дефіцитом медперсоналу, ліків, лікарняних ліжок і кисню. Міністр охорони здоров'я Максим Степанов стверджує, що його відомство зробило максимум можливого в ситуації, що склалася. Але насправді виявилося, що в країні не змогли організувати масового безкоштовного тестування на наявність коронавірусу. Це дорого й клопітно для держави.

А ПЛР-тести в комерційних клініках більшості ж українців не по кишені. Вони по тижню чекають результатів в умовно безкоштовних клініках. Черга на проведення комп'ютерної томографії легенів навіть у Києві розписана на тиждень наперед. Але зате в деяких регіонах України тепер є відремонтовані дороги. Щоправда, оцінити їх зможуть лише ті, хто виживе після пандемії COVID-19.

"Корона" для Зеленського

Навесні, після завершення жорсткого карантину в Україні, Зеленський гордо назвав себе й прем'єра Шмигаля "майстрами боротьби з коронавірусом". Щоправда, дії влади, які звелися тоді до зупинки практично всього громадського транспорту, припинення авіа- та залізничного сполучення, закриття парків, торговельних центрів, шкіл і дитячих садків, люди не оцінили. Вони побачили, що для обраних представників влади локдауну не існує, а сам президент публічно ігнорує масковий режим. У підсумку - послаблення згаданих заходів українці сприйняли як повний вихід з карантину.

І вже в червні було зрозуміло, що повторно встановити локдаун в країні буде дуже складно. Відсутність грошової подушки в більшості українців, дрібний і середній бізнес на межі виживання, слабка влада, котра є нездатною адмініструвати карантин - за таких передумов навіть сама спроба повернути Україну до режиму безпеки зразка весни 2020-го була приречена на провал.

Тому українці й команда президента вирішили сподіватись тільки на щастя. До чого це призвело? До різкого зростання кількості хворих вже в жовтні-листопаді, серед яких значаться й перші особи держави - президент Володимир Зеленський, глава його Офісу Андрій Єрмак, спікер парламенту Дмитро Разумков і його перший заступник Руслан Стефанчук, віцепрем'єр уряду Олексій Резніков, а також міністри оборони й фінансів Андрій Таран і Сергій Марченко.

Як з'ясувалося, українська влада сьогодні не в змозі захистити від COVID-19 навіть себе, не кажучи вже про людей. "Майстри боротьби з коронавірусом" насправді виявилися аматорами. Повна некомпетентність влади, мабуть, і є одним з найсумніших висновків із ситуації останніх восьми місяців. Українцям треба тепер сподіватися тільки на себе. І ще, звичайно ж, на волю Божу.

Демарш мерів українських міст

Уряд запровадив в Україні "карантин вихідного дня" з 14 до 30 листопада. Це своєрідна репетиція справжнього локдауну - зараз по суботах і неділях в країні працюють тільки продовольчі магазини, автозаправки, медустанови, транспорт і поштові відділення. Мери восьми міст - Одеси, Львова, Дніпра, Луцька, Черкас, Тернополя, Івано-Франківська та Житомира - відмовилися виконувати рішення центральної влади, стверджуючи, що це остаточно вб'є малий і середній бізнес, доходи від якого формують місцеві бюджети.

Зрозуміла річ, що мери, перебуваючи ближче до людей, ніж влада в Києві, не хочуть ухвалювати непопулярні заходи. Особливо в той час, коли частина з них ще бореться за перемогу в другому турі виборів голів міських адміністрацій. В умовах децентралізації, коли мери розпоряджаються солідними міськими бюджетами, вони, природно, думають про свої інтереси, а не про рішення уряду.

Україна - унітарна, а не федеративна держава. Чим може закінчитися ігнорування в регіонах рішень центру, поки що важко собі уявити. Особливо в умовах погіршення епідеміологічної ситуації через COVID-19. А тим більше - якщо раптом доведеться запроваджувати надзвичайний стан. Але те, що цієї зими Україні буде непросто, є очевидним уже зараз. Як і те, що й місцева, і центральна влада до нових викликів абсолютно не готова.

Deutsche Welle

 

Нові досьє

Подоляк Михайло. ДОСЬЄ

Шуфрич Нестор. 10 фактів із життя

Ігнатенко Олександр

Argentem Creek Partners

Argentem Creek Partners

Руденко Евгений

Parimatch (Parimatch LLC)

Parimatch (ТОВ «Паріматч»)

Кацуба Олександр

Denis Gorbunenko