Хто такий Роднянський?

Коли згадують про Зеленського та телевізійне життя «Студії Квартал 95», то незмінно називають лише одне ім’я — Ігоря Коломойського. Мовляв, саме він і його телеканал «1+1» вивели Зеленського спершу у великий шоу-бізнес, а потім – і у політику.

Це твердження хибне. Бо великий бізнес Зеленського починався завдяки Олександру Роднянському — режисеру та продюсеру, засновнику і першому співвласнику «плюсів». Саме завдяки йому Зеленський здобув в Україні визнання в шоу-бізнесі.

Олександр Роднянський народився 2 липня 1961-го в Києві. Ріс у сім'ї відомих кінематографістів. Мати керувала кіностудією «Контакт», а батько працював інженером. Вихованням Олександра здебільшого займався дідусь, який раніше був головним редактором кіностудії «Українська кінохроніка». Саме він і прищепив онукові інтерес до документальних фільмів.

Після успішних дебютів у документальному кіно у середині 90-х Олександр Роднянський та його двоюрідний брат Борис Фуксман створили телеканал «1+1». Він став першим найуспішнішим каналом в Україні.

У 99-му в Україні з’явилася Вища ліга Клубу веселих і кмітливих. Вів її незмінний Олександр Масляков. Змагання відбувалися у київському Міжнародному центрі культури і мистецтва «Жовтневий». Телевізійна версія шоу виходила саме на «1+1».

Грали в ній українські, білоруські та російські команди. Серед постійних учасників ігор до 2003-го була і команда «Квартал 95».

Двічі — у 2000 та 2001-му — переможцями української ліги КВК ставала команда «Три товстуни» із Хмельницького. Саме у ній грали популярні нині українські шоумени Олександр Педан і Дядя Жора (Вадим Мичковський) та нинішній голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук.  

Саме з Української ліги вийшли художній керівник та актор «Дизель-шоу» Єгор Крутоголов, актор Андрій Молочний, який нині живе і працює в Росії, шоумен і телеведучий Макс Неліпа та багато-багато інших популярних нині в Україні людей.

Утім, повернімося до «Кварталу 95» і Роднянського. Наприкінці 2003-го команда Зеленського пішла від Маслякова. Саме тоді у «Жовтневому» відбувся запис першого телевізійного шоу команди Зеленського під назвою «О! П’ять 95». Приурочений він був п’ятиріччю «Кварталу». Запис шоу робили два телеканали — український «1+1» та російський СТС, якими на той час керував Олександр Роднянський.

Саме телешоу «О! П’ять 95» дуже вже нагадувало КВК з елементами театрального «капусника». Скромні декорації із написом горілчаного бренду «5 крапель».  

Незмінне оголошення зі сцени спонсорів проекту та подяка тодішньому президенту України Леоніду Кучмі. У шоу грали не лише «кварталівці», а й актори Сергій Сивохо, Віктор Андрієнко, Володимир Горянський.

Вийшов на сцену і сам Олександр Роднянський.

На правах господаря він взяв слово. «П’ять років тому на цій прекрасній сцені з’явилася в Українській відкритій лізі КВК команда Кривого Рогу «95 Квартал», — розпочав Роднянський. — І тоді ми усі побачили Володю Зеленського, Лєну, Юру, Сашу, «Юзіка». Всіх цих чудових людей, які чудово йшли від гри до гри, перемагаючи всіх, і нищівно програли у кінці. Ви знаєте, я сьогодні цьому дуже радий. Тому що це відбулося і наступного року. Чому я радий? Тому що, сидячи тут, у першому ряді, я бачив сльози на очах у всіх тих, хто грав на цій сцені й грав у цій команді. Вони справді плакали. І я тоді зрозумів, що це для них — не гра. Це я зрозумів і сьогодні, коли побачив цей концерт. Я не знаю, що це буде — театр, телевізійна програма у майбутньому. Я можу бажати всього що завгодно. Вони можуть все!»

Звісно ж, у ту хвилину Олександр Роднянський не знав, що мине кілька років і телешоу Зеленського з «плюсів» переїде на «Інтер», а сам Володимир Олександрович стане його колегою — генеральним продюсером телеканалу-конкурента.  

Що із появою телешоу «Студія Квартал 95» почне швидко набирати популярність як в Україні, так і за її межами.

Що команда Зеленського буде виступати не лише на сцені, а й на корпоративах. Зокрема, і на Дні журналіста, який 2006-го у Маріїнському палаці організувала команда президента Віктора Ющенка. До речі, я був тоді там.

Та й, врешті-решт, навряд чи Роднянський тоді міг припустити, що його самого та Бориса Фуксмана змусять продати олігарху Ігорю Коломойському їхні частки на «1+1».  

А туди знову повернеться команда Зеленського вже із «Вечірнім кварталом».  

Певен, що Роднянський і передбачити не міг, що у 2019-му Зеленський стане президентом України, а сина Роднянського-старшого  — Олександра Олександровича спершу призначать радником уряду, а затим – і радником президента України з економічних питань.  

Пізніше за президентською квотою Роднянський-молодший стане членом наглядової ради Ощадбанку.

Треба визнати, у Роднянського-старшого все-таки була і лишається унікальна «чуйка» на успішність проектів. Так, відхід «кварталівців» від КВК назавжди посварив команду із Масляковим, але відкрив для команди Зеленського двері не лише шоу-бізнесу, а й політики.

Повторити подібне нині просто нереально. Навіть якщо інвестувати туди купу грошей. Вже після перемоги Зеленського на президентських виборах, у вересні 2019-го, Олександр Роднянський охарактеризує нинішнього главу української держави як «надзвичайно обдаровану людину, здатну працювати у колективі, чітко і гостро домагатися якісного свого висловлювання». При цьому він каже, що Зеленському вдалося стати лідером «в команді достатньо талановитих людей».

«На нього чекають страшні дні, місяці й роки. І чесно кажучи, йому не позаздриш, і я переконаний в тому, що нелюбов до нього ще навіть не починалася. Все станеться, і він зіткнеться і з жахливим непорозумінням, і, можливо, приниженням, і, ймовірно, образами. Все це попереду», — спрогнозує він майбутнє Зеленського у 2019-му.

Єдине, чого не міг передбачити Роднянський: що Росія піде великою війною проти України. І це дивно. Бо Олександр Юхимович 20 років працював у Москві, і точно розумів, чим дихає Білокам’яна. 

Вже пізніше Роднянський скаже, що ніколи не відчував себе частиною російського суспільства. Він, за його ж словами, приїхав шукати у Росії партнерів і ресурси для телеканалу «1+1».

Однак там Роднянський очолив російський телевізійний холдинг СТС-Медиа, який став одним із найбільших публічних медіахолдингів Європи з капіталізацією $4 млрд. У 2011-му, розпрощавшись з СТС-Медиа, Роднянський повністю зосередився на власних кінопроектах і телесеріалах.

Увесь цей час, каже Роднянський, у його кишені був лише один паспорт – український.

Паспорт із тризубом, правда, не заважав Роднянському доволі спокійно почувати себе у Росії. Аж до самого 2022-го. Війна проти України, яку розпочала російська армія ще 2014-го, так і не стала приводом для Роднянського виїхати з Білокам’яної. На той час Олександра все влаштовувало. Його сина також – Роднянський-молодший до червня 2022-го житиме з російською акторкою, однією із зірок «Ранетки» Яніною Студіліною. 

А вже потім зрозуміє, що у нього і у Яніни різні погляди на російсько-українську війну. Хоча, як твердить його батько, син ніколи не ідентифікував себе як росіянина і не жив в Україні з 5 років. З 1991-го Роднянський-менший мешкав у Європі.

Роднянський-старший був продюсером російських фільмів та серіалів, які сьогодні заборонені в Україні – «9 рота», «Кадети», «Біла гвардія», «Моя прекрасна няня».  

Це – фільми, які прославляли російську армію та показували українців недолугими і недалекими. Ви ж пам’ятаєте нині покійну Анастасію Заворотнюк у ролі няні Віки в «Моїй прекрасній няні» – неосвіченої та нахабної дівчини, яка приїхала із Маріуполя працювати до заможного москвича? Про «Білу гвардію» – говорити зайве. «Кадети» – агітка і прославляння російських військових, які потім у 2022-му вдеруться на територію України і покажуть своє звіряче нутро.

Загалом Роднянський зняв понад 30 російськомовних фільмів і серіалів. До 2022-го він був тісно інтегрований в російський кінематограф та був одним із камінчиків російської імперії. Бо у Росії кіно це – більше, аніж кіно. Це – пропаганда і промивання мізків росіян.

24 лютого 2022-го для Роднянського все змінилося. Він зрозумів: Путін тягне Росію до прірви. Режисер публічно засудив вторгнення російських окупантів до України.

У перший день великої війни Роднянський звернувся до російського олігарха Романа Абрамовича із проханням, аби той посприяв переговорам Росії та України. Можна припустити, що саме завдяки контактам Роднянського українська влада почала через Абрамовича вести довгі перемовини з Москвою. І результатом цих закулісних перемовин ледь не легітимізували кабальні стамбульські домовленості 2022-го.

Кремль, отримавши публічного ляпаса від Роднянського за війну, вирішив обнулити його в Росії. Тодішній міністр оборони ерефії Сергій Шойгу попросив міністра культури Ольгу Любимову виключити продюсера і його проєкти з культурного порядку дня Росії.  

У жовтні 22-го Роднянський отримав статус іноагента. А 2024-го Басманний суд Москви заочно заарештував Роднянського за поширення фейків про російську армію. Однак чи зробило все це Роднянського ближчим до України?  

Ні. Він хоч й перейшов у категорію «хороших рускіх», але як був, так і лишився далеким до українського суспільства. Попри паспорт із тризубом у кишені.  

Він і далі дозволяє собі публічно говорити про те, що українського кінематографа не існує, мовляв, увесь він збитковий, а чи не єдиним його героєм є Сергій Лозниця, чия риторика дуже близька до риторики «хороших руських».  

Сьогодні Роднянський є членом Американської кіноакадемії. У 2012-му він спільно з відомими американськими режисерами Томом Тиковером, Енді та Ланою Вачовскі спродюсував американський фантастичний фільм Хмарний атлас.

Зараз, як зізнається сам Роднянський, він возить до України американських знаменитостей. Одна із них – американський режисер, продюсер і актор Шон Пенн, із яким Роднянський познайомив Зеленського.   

До речі, Шон Пенн подарував свій «Оскар», а президент України вручив режисерові орден «За заслуги» III ступеню. Останній зняв документальний фільм «Суперсила» про вторгнення Росії до України.

Роднянський, як був, так лишається для Зеленського «хрещеним». Спершу в українському шоубізнесі, потім – у російському, а нині  – у доволі складному світовому кінобізнесі. Хто знає, може, по завершенні президентської каденції Зеленський гайне у Голлівуд. З таким «хрещеним» як Роднянський можливо все. Або майже все.

Сергій Руденко